Міністерство освіти і науки України
Національний університет «Львівська політехніка»
Кафедра органічної хімії
Лабораторна робота№3
Ароматизатори
Мета роботи: дослідження методики одержання аліфатичних естерів (етилацетат, ізоамілацетат) та їх властивостей (розчинність у воді, етанолі та ацетоні, показник заломлення)
ОДЕРЖАННЯ АЛІФАТИЧНИХ ЕСТЕРІВ
Синтез етилацетату
CH3 – CH2OH + CH3COOH CH3 –C(O)–O–CH2–CH3 + H2O
Даний метод заснований на зв’язуванні води водовіднімаючим засобом (сульфатною кислотою), однак можна застосовувати й азеотропну відгонку води з використанням в якості розчинника хлороформу або тетрахлорометану.
Мол.вага етилацетату 88,10; Т.кип. 77,2о С, Т.топл. -83,6о С; = 0,9006; = 1,3724.
Мол.вага етанолу 46,07; Т.кип. 78,39о С, Т.топл. -114,2о С; = 0,789; = 1,3614.
Реактиви:
Етанол, 95%-ий - 22,5 мл (0,37 моль)
Оцтова кислота, крижана - 20,0 мл (0,3 моль)
Сульфатна кислота (d=1,84) - 2,5 мл
Карбонат натрію, 2% розчин
Хлорид кальцію, насич. розчин
Хлорид кальцію або сульфат натрію, безводний.
Синтез етилацетату:
Речовина
m, г
ρ, г/мл
V, мл
М, г/моль
ν, моль
Етанол
17,78
0,79
22,5
46,07
0,39
Оцтова кислота
21
1,05
20,0
60,05
0,35
Етилацетат
25,29
0,90
28,1
88,10
0,29
Вихід та характеристика етилацетату:
Вихід етилацетату, %
82,1
Температура кипіння
77,2оС
Показник заломлення
1,3724
m = ρ· V = 0,90 · 28,1 = 25,29 г
ν = m/M = 25,29/88,10= 0,29 моль
m(теор.)= (21·88,1)/60,05 = 30,8 г
Wвих=( 25,29/30,8 ) ·100 = 82,1%
Висновки,додаткова інформація:
У результаті виконання даної лабораторної роботи я навчилася добувати етилацетат взаємодією етилового спирту з оцтовою кислотою (реакцією естерифікації).
Етилацетат безбарвна рідина з фруктовим ароматом. Добре розчиняється у воді та необмежено змішується з етанолом, змішується з ацетоном. Вихід етилацетату в % від теоретичного становить 82,1 % , показник заломлення 1,3724 , температура кипіння 77,2 оС.
Синтез ізоамілацетату
CH3–CH(CH3)–CH2–CH2OH + CH3COOH CH3 –C(O)–O–CH2–CH2–CH(CH3)–CH3 + H2O
Даний метод заснований на зв’язуванні води водовіднімаючим засобом (сульфатною кислотою), однак можна застосовувати й азеотропну відгонку води з використанням в якості розчинника бензол.
Мол.вага ізоамілацетату 130,18; Т.кип. 142о С, Т.топл. -78,5о С; = 0,8719; = 1,4053.
Мол.вага ізоамілового спирту 88,15; Т.кип. 130,5о С, Т.топл. -117,2о С; = 0,8129;
= 1,4058.
Реактиви:
Ізоаміловий спирт - 26,0 мл (0,25 моль)
Оцтова кислота, крижана - 17,1мл (0,3 моль)
Сульфатна кислота (d=1,84) - 0,5 мл
Бікарбонат натрію, насич. розчин
Хлорид кальцію або сульфат натрію, безводний
Синтез ізоамілацетату:
Речовина
m, г
ρ, г/мл
V, мл
М, г/моль
ν, моль
Ізоаміловий спирт
21,06
0,81
26,0
88,15
0,23
Оцтова кислота
17,96
1,05
17,1
60,05
0,30
Ізоамілацетат
25,256
0,88
28,7
130,18
0,194
Вихід та характеристика ізоамілацетату:
Вихід ізоамілацетату, %
81,2
Температура кипіння
149оС
Показник заломлення
1,4053
m = ρ ·V = 0,88·28,7 = 25,256 г
ν = m/M = 25,256/130,18 = 0,194 моль
m(теор.) = (21,06·130,18)/88,15 = 31,1 г
Wвих=( 25,256/31,1 ) ·100 = 81,2 %
Висновки,додаткова інфрмація:
У результаті виконання цієї лабораторної роботи я навчилася добувати ізоамілацетат реакцією естерифікації (взаємодією ізоамілового спирту з оцтовою кислотою).
Ізоамілацетат безбарвна летка рідина, має грушевий аромат. Погано розчиняється у воді.
Було визначено вихід ізоамілацетату в % від теоретичного, що становить 81,2% Показник заломлення 1,4053, температура кипіння 149оС.
